ЯК ПУБЛІКУВАТИСЯ В МІЖНАРОДНИХ РЕЦЕНЗОВАНИХ ВИДАННЯХ

Саме за такою тематикою 4 квітня 2016 року Міністерством освіти і науки України був організований тренінг для науково-педагогічних, наукових працівників та аспірантів, який проходив на базі Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Тренінг проводився за підтримки Офісу Програми імені Фулбрайта в Україні.

Активну участь у тренінгу взяли члени Асоціації науковців та фахівців у сфері оперативно-розшукової діяльності.

На початку заходу з привітальним словом виступив представник програми Фулбрайт-Клінтон Алексіс Рамос, який закцентував увагу на корисності даного заходу для професійного розвитку кожного науковця. Останнім було наголошено на присутності на тренінгу представників Міністерства освіти і науки України та Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації.

1459932991_555

Із доповіддю на тему «Як та чому необхідно публікуватися в міжнародних виданнях?» виступила стипендіат програми Фулбрайт з лідерства та розширення прав і можливостей Мішель Васкес, яка зазначила, що для того, щоб наукова стаття опублікувалася в зарубіжному журналі, вона має бути оригінальною, інноваційною, основаною на достатніх дослідженнях та містити якісні посилання на літературу. Дуже важливо також навчитися визначати якісний зарубіжний журнал.

1459933018_777

Окремо було зауважено на критиці наукової статті, яку необхідно сприймати як нормальне явище. «Адже, люди, які критикують, «піклуються» про Вас. Вони вказують на Ваші помилки, видаляючи які, Ви вдосконалюєтесь. Шукайте людей, які будуть критикувати Ваші наукові праці», — наголосила спікер. Не менш цікавою була доповідь співробітника Департаменту США Тадей Макклеарлі «Академічне письмо».

Перш за все, він зазначив, що під плагіатом варто розуміти будь-яке словосполучення, речення, яке запозичив автор без посилання на офіційне джерело. Існує три різновиди плагіату: 1) текст, переписаний слово в слово; 2) текст переписано частково, використовуючи деінде свої власні слова; 3) текст викладено своїми словами, проте ідея (концепція) залишається запозиченою. Також, спікер додав, що до плагіату відноситься переказ чиєїсь ідеї, навіть якщо декілька слів замінено або переставлено. Заслуговують на увагу наведені у доповіді 10 причин, чому не приймається наукова стаття до міжнародного рецензованого видання:

1) назва статті не відповідає змісту;

2) мета дослідження залишається не з’ясованою або розходиться з методами дослідження;

3) методи дослідження не співпадають з отриманими результатами;

4) наявність граматичних або лексичних помилок в науковій статті;

5) текст статті викладено не в науковому стилі;

6) прослідковується відхилення від предмета дослідження;

7) наведені дані застаріли;

8) наявність плагіату;

9) порушена структура статті;

10) локальні результати дослідження не мають логічного зв’язку з кінцевими висновками.

Наприкінці доповіді Тадей Макклеарлі визначив алгоритм дій перед написанням наукової статті, який складається з відповідей на запитання: «Що я знаю по цій темі?», «Чому ця тема так важлива?», «Як це зробити?», «Які дослідження вже проводились по цій темі?», «Які результати отримано під час проведення дослідження по цій темі?». З приводу не менш важливого питання щодо перекладу наукової статті на іноземну мову спікер відмітив веб-сайт https://lang-8.com/, за допомогою якого автор має можливість написати статтю на іноземній мові на будь-якому рівні володіння нею, відправити на вказаний сайт, де носії іноземної мови безкоштовно виправлять помилки і відправлять статтю назад.

Під час доповіді «Дорожня карта для публікації та максимізація ваших шансів на публікацію» аспірант програми Фулбрайт Натан Пікетт вказав на деякі веб-сайти, які будуть у нагоді для кожного науковця, а саме https://www.h-net.org,http://www.lsoft.com/catalist.html (для пошуку зарубіжних журналів),http://gen.lib.rus.ec (для пошуку книг), https://sci-hub.io (для пошуку наукових статей),www.scimagojr.com/journalrank.php (для пошуку журналу за напрямами),http://www.journalmetrics.com (для пошуку спеціальних журналів) тощо.

Водночас, спікером було детально зупинено на безпосередньому виборі міжнародного рецензованого журналу. Так, Натан Пікетт надав такі поради з цього приводу:

1) ознайомитися з рядом статей обраного журналу за останні кілька років;

2) поспілкуватися з колегами, може хто з них там вже публікувався;

3) продивитися статті журналу та індекс їх цитування;

4) обрати стиль написання статті, визначитися із назвою;

5) визначити ключові слова та анотацію до статті;

6) з’ясувати актуальність обраної теми;

7) враховувати, що дуже великий або дуже маленький обсяг – це погано;

8) визначити, чи зрозумілою є структура статті;

9) визначити, чи зрозумілими є речення в статті;

10) користуйтеся «правильними» джерелами, адже багато-хто з зарубіжних редакторів, в разі знаходження плагіату у статті, робить відповідну позначку у базі. Це також стосується і строків подачі статті, тому варто їх притримуватися. Також, спікер додав, що не рекомендується відправляти одну й ту саму статтю до одного й того ж зарубіжного журналу.

Тетяна Ярошенко, Президент Українського об’єднання випускників Асоціації науковців Фулбрайта, виступила із доповіддю «Наукова комунікація», під якою запропонувала розуміти «реєстрацію» нової ідеї чи дослідження, «сертифікацію» якості дослідження, інформування про дослідження та його результати (через публікацію в науковому журналі), «архівування» результатів дослідження для майбутніх доступів та використань.

Спікер зазначила, що на сьогодні наука перетворюється на змагання за кількістю публікацій, цитувань, зростанням бібліометричних показників (індекс Гірша та ін.). Проте залишаються відкритими питання «Які напрями дослідження є актуальними?», «Чи не збираємося ми винаходити колесо?», «Хто фінансує подібні дослідження?», «Як знайти колег-науковців?», «Які є наукові журнали у даній тематиці?», «Які з цих журналів є найвпливовішими?» тощо. Знайти відповіді на ці та інші питання спікер закликала за допомогою найавторитетніших баз даних наукової літератури, що оснащені інструментарієм для відстеження та аналізу цитованості наукових робіт — Web of Science та Scopus. Саме за допомогою цих наукометричних баз даних є можливість виявляти передові журнали, конференції згідно конкретної вузької галузі, сильні сторони університету, перспективних молодих вчених, напрямки для налагодження продуктивної співпраці.

На сьогодні, як зазначила Тетяна Ярошенко, кожному науковцю також варто подбати про свій id – унікальний ідентифікатор авторів-науковців, який вирішує проблему вірного розпізнавання документів конкретного автора. Отримати id можна шляхом реєстрації на веб-сайті http://orcid.org. Безпосередньо для університетів спікер порадила розвивати власні наукові журнали, які індексуються базами даних WoS та Scopus.

Продовжуючи тему «Наукова комунікація» Ірина Тихонкова, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, відмітила, що публікація в виданнях, які індексуються базами даних WoS та Scopus, надає науковцю репутацію, збільшення читацької аудиторії, пошук партнерів, грантів, монетизовані бонуси від керівництва. Водночас, спікер підкреслила, що кожен вчений повинен мати один профіль в Scopus, профіль ResearcherID, профіль GoogleScholar, профіль researchgate.net, профіль ORCID.

Під час своєї доповіді Іриною Тихонковою було зупинено також на вимогах до наукових журналів. Так, на її думку, «якісні» наукові журнали не можуть вимагати по дві рецензії на наукову статтю, тому варто замінити рецензії на відгуки. По-друге, редколегія журналу має включати в себе хоча б одного зарубіжного науковця. По-третє, науковий журнал буде індексуватися лише тоді, коли на його веб-сайті кожна стаття буде розміщатися окремо у форматі pdf.

По завершенню тренінга відбулася загальна дискусія між учасниками заходу.

Be the first to comment on "ЯК ПУБЛІКУВАТИСЯ В МІЖНАРОДНИХ РЕЦЕНЗОВАНИХ ВИДАННЯХ"

Leave a comment