29 квітня 2016 року в Одеському державному університеті внутрішніх справ за ініціативою Всеукраїнської асоціації науковців та фахівців у сфері оперативно-розшукової діяльності відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Кримінальна розвідка: методологія, законодавство, зарубіжний досвід» та чергове засідання Правління Асоціації.

На початку конференції Голова Асоціації доктор юридичних наук, професор Олександр Користін зазначив, що криміногенна ситуація, що склалася у сучасній Україні, характеризується незвичайно великою кількістю злочинних проявів, які викликані перманентною політичною нестабільністю, руйнацією усталених економічних зв’язків, падінням рівня добробуту людей, вимушеністю ведення бойових дій на сході нашої держави. Останніми роками суттєво зросла кількість злочинних угруповань, які є добре зорганізованими й використовують у своїй протиправній діяльності новітні способи вчинення майнових і насильницьких злочинів, вогнепальну зброю, вибухові пристрої, спеціальні технічні та інші засоби для протидії правоохоронним органам.

Ефективна протидія злочинності, насамперед в її найнебезпечніших організованих формах, неможлива без обізнаності у процесах, що відбуваються у злочинному середовищі, без можливості впливати на них з профілактичною метою, без ретельного негласного документування фактів протиправної діяльності. Правоохоронні органи України мають володіти актуалізованою інформацією про умови формування й функціонування організованих злочинних угруповань; механізми вчинення ними злочинів; рольову участь у цьому кожного учасника злочинного угруповання; рух тіньових та інших фінансових потоків, які уможливлюють існування цих угруповань або ж є предметом їх злочинних інтересів; інфраструктуру організованої злочинності, а також іншими відомостями, необхідними для організації результативної протидії злочинності в Україні.

Отриманням, добуванням, документуванням, аналітичною обробкою, систематизацією та зберіганням інформації криміногенного характеру, а також прогнозуванням розвитку подій та виявленням наявних ризиків мають займатися спеціалізовані підрозділи правоохоронних органів, зважаючи на специфічні умови здійснення цієї роботи, пов’язані з цілковитою негласністю, підвищеною небезпекою для особового складу, необхідністю особливої професійної підготовки. Поліцейська практика більшості розвинених країн й позитивний досвід роботи правоохоронних органів України засвідчують, що зазначені функції доцільно покласти на підрозділи кримінальної розвідки, діяльність яких повинна мати таємний характер.

Нагальна потреба в ефективній протидії організованій злочинності за умови дотримання конституційних прав та свобод людини й громадянина, а також наявний досвід роботи підрозділів кримінальної розвідки МВС України, зокрема й негативний, мають бути покладені в основу наукового обговорення проблем нормативно-правового, організаційно-методичного, тактико-технічного й інформаційного забезпечення роботи підрозділів кримінальної розвідки в нашій державі в умовах розвитку глобальної ринкової економіки та сучасних міграційних процесів.

Міжнародна науково-практична конференція відбулася за сприянням Празького інституту досліджень у сфері безпеки (Чеська Республіка) та Центру дослідження європейських реформ (Велике герцогство Люксембург).

У роботі конференції взяли участь 116 учасників з 9 областей України: Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Львівської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської. Також у роботі конференції взяли участь представники наукових установ та навчальних закладів Герцогства Люксембург, Чеської Республіки, Республіки Молдова.

Під час роботи конференції було заслухано та обговорено 98 доповідей, що охоплювали широке коло проблем кримінальної розвідки.

За програмно-реєстраційними даними у конференції взяли участь 116 учасників, з них: 18 докторів наук, 52 кандидати наук, 21 працівник практичних підрозділів, 16 ад’юнктів та аспірантів, 13 курсантів та студентів.

Секційні засідання розподілилися за дослідницькими напрямами, відповідно до проблематики конференції:

— «Проблемні питання становлення категоріального апарату та методології кримінальної розвідки»;

— «Співвідношення оперативно-розшукової діяльності та кримінальної розвідки: теорія та практика»;

— «Кримінальна розвідка у сфері охорони економічної безпеки держави»;

— «Перспективи використання кримінальної розвідки у кримінальному провадженні».

Наукові підсумки конференції були підведені на підсумковому засіданні за участю членів Правління Асоціації.

РЕКОМЕНДАЦІЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

Враховуючи нагальну потребу суспільства в комплексному оновленні правоохоронної діяльності та формуванні проактивної моделі поліцейської діяльності, заснованої на використанні методів та засобів кримінальної розвідки учасники міжнародної науково-практичної конференції вважають за необхідне:

1. У галузі науково-дослідної діяльності:

З метою концептуального переосмислення та наукового опрацювання теоретико-прикладних проблем реалізації розвідувальної функції оперативно-розшукової діяльності вважаємо за необхідне здійснити наступний комплекс наукових досліджень, спрямованих на:

1.1. Визначення генезису та історичних закономірності формування «теорії кримінальної розвідки» як приватної теорії оперативно-розшукової діяльності, з визначенням її системи об’єкту, предмету, структури, функцій та методологічної основи: науковий інструментарій, теоретичні категорії, мова , система принципів.

1.2. Виокремлення проблем та напрямів щодо визначення та формування парадигми-концепції – стратегії та тактики кримінальної розвідки.

1.3. Обгрунтування теоретико-правових, наукових, моральних, етичних та психологічних основ здійснення кримінальної розвідки.

1.4. Вивчення позитивного досвіду розвідувальної діяльності правоохоронних органів розвинутих країн світу з метою запровадження сучасних новацій щодо підвищення ефективності кримінальної розвідки, використання сучасних розвідувальних методів та засобів, дотримання прав і свобод людини і громадянина.

1.5. Розробку організаційно-тактичних та методичних засад здійснення кримінальної розвідки на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

2. Організаційні заходи:

2.1. Створити гнучку систему координації та взаємодії НПУ, СБУ, СВР, ГУР МО, підрозділів фінансових розслідувань Державної фіскальної служби, та інших правоохоронних органів між собою з метою обміну розвідувальною інформацією для вирішення завдань кримінальної розвідки, обґрунтувати та визначити можливість введення в правоохоронних органах координуючих структур (офіцерів, груп зв`язку) за напрямками кримінальної розвідки.

2.2. З метою покращення інформаційно-аналітичного забезпечення кримінальної розвідки Національної поліції науково обґрунтувати та розробити на грунті інноваційних підходів використання інформаційних і телекомунікаційних сучасних технологій, методичні рекомендації щодо переорієнтації інформаційно-довідкової роботи у розвідувально-аналітичну з метою прогнозування тенденцій криміналізації суспільства, оцінювання ризиків, ступеня небезпеки та масштабів на регіональному, національному та міжнародному рівнях, а також зниження рівня латентності злочинів..

2.3. Створити нові або удосконалити існуючі електронні інформаційно-пошукові системи та програмне забезпечення для пошуку розвідувальної інформації за напрямками кримінальної розвідки.

2.4. З метою підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі кримінальної розвідки розробити та запровадити у навчальний процес ВНЗ із спеціальними умовами навчання МВС України навчальні дисципліни «Кримінальний аналіз (кримінальна розвідка)», «Основи оперативно-технічного документування», «Основи комп’ютерної розвідки», «Аналітична робота в ОРД».

2.5. Для формування сучасної методичної бази кримінальної розвідки створити міжвідомчий творчий колектив з метою підготовки методичних рекомендацій та довідкових видань щодо здійснення розвідувально-пошукових заходів підрозділами Національної поліції, формування інформаційних баз з можливістю їх використання для підготовки аналітичних оглядів та матеріалів кримінальної розвідки під час формування стратегій протидії злочинності, а також для вирішення задач конкретних кримінальних проваджень.

2.6. На основі вивчення передового досвіду поліцейської розвідувальної діяльності правоохоронних та спеціальних органів зарубіжних країн визнати необхідним розроблення індикаторів (показників) ефективності діяльності оперативних підрозділів в частині реалізації розвідувальної функції.

2.7. Доповіді учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Кримінальна розвідка: методологія, законодавство, зарубіжний досвід» рекомендувати до друку в окремому збірнику матеріалів.

3. У законотворчій сфері:

З метою приведення чинного законодавства, відомчих нормативно-правових актів у сфері кримінальної розвідки у відповідність до світових стандартів забезпечення прав і свобод людини, силами науковців та фахівців необхідно:

3.1. На основі переосмислення та наукового опрацювання в частині реалізації розвідувальної функції ОРД внести пропозиції щодо змін та доповнень до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та відомчих нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність оперативних підрозділів.

За матеріалами міжнародної науково-практичної конференції «Кримінальна розвідка: методологія, законодавство, зарубіжний досвід» видано збірник тез, у якому висвітлено результати наукових досліджень учасників даного заходу. Учасники конференції отримали відповідні сертифікати.