Всі новини

29 квітня 2016 року в Одеському державному університеті внутрішніх справ за ініціативою Всеукраїнської асоціації науковців та фахівців у сфері оперативно-розшукової діяльності відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Кримінальна розвідка: методологія, законодавство, зарубіжний досвід» та чергове засідання Правління Асоціації.

На початку конференції Голова Асоціації доктор юридичних наук, професор Олександр Користін зазначив, що криміногенна ситуація, що склалася у сучасній Україні, характеризується незвичайно великою кількістю злочинних проявів, які викликані перманентною політичною нестабільністю, руйнацією усталених економічних зв’язків, падінням рівня добробуту людей, вимушеністю ведення бойових дій на сході нашої держави. Останніми роками суттєво зросла кількість злочинних угруповань, які є добре зорганізованими й використовують у своїй протиправній діяльності новітні способи вчинення майнових і насильницьких злочинів, вогнепальну зброю, вибухові пристрої, спеціальні технічні та інші засоби для протидії правоохоронним органам.

Ефективна протидія злочинності, насамперед в її найнебезпечніших організованих формах, неможлива без обізнаності у процесах, що відбуваються у злочинному середовищі, без можливості впливати на них з профілактичною метою, без ретельного негласного документування фактів протиправної діяльності. Правоохоронні органи України мають володіти актуалізованою інформацією про умови формування й функціонування організованих злочинних угруповань; механізми вчинення ними злочинів; рольову участь у цьому кожного учасника злочинного угруповання; рух тіньових та інших фінансових потоків, які уможливлюють існування цих угруповань або ж є предметом їх злочинних інтересів; інфраструктуру організованої злочинності, а також іншими відомостями, необхідними для організації результативної протидії злочинності в Україні.

Отриманням, добуванням, документуванням, аналітичною обробкою, систематизацією та зберіганням інформації криміногенного характеру, а також прогнозуванням розвитку подій та виявленням наявних ризиків мають займатися спеціалізовані підрозділи правоохоронних органів, зважаючи на специфічні умови здійснення цієї роботи, пов’язані з цілковитою негласністю, підвищеною небезпекою для особового складу, необхідністю особливої професійної підготовки. Поліцейська практика більшості розвинених країн й позитивний досвід роботи правоохоронних органів України засвідчують, що зазначені функції доцільно покласти на підрозділи кримінальної розвідки, діяльність яких повинна мати таємний характер.

Нагальна потреба в ефективній протидії організованій злочинності за умови дотримання конституційних прав та свобод людини й громадянина, а також наявний досвід роботи підрозділів кримінальної розвідки МВС України, зокрема й негативний, мають бути покладені в основу наукового обговорення проблем нормативно-правового, організаційно-методичного, тактико-технічного й інформаційного забезпечення роботи підрозділів кримінальної розвідки в нашій державі в умовах розвитку глобальної ринкової економіки та сучасних міграційних процесів.

Міжнародна науково-практична конференція відбулася за сприянням Празького інституту досліджень у сфері безпеки (Чеська Республіка) та Центру дослідження європейських реформ (Велике герцогство Люксембург).

У роботі конференції взяли участь 116 учасників з 9 областей України: Вінницької, Дніпропетровської, Київської, Львівської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської. Також у роботі конференції взяли участь представники наукових установ та навчальних закладів Герцогства Люксембург, Чеської Республіки, Республіки Молдова.

Під час роботи конференції було заслухано та обговорено 98 доповідей, що охоплювали широке коло проблем кримінальної розвідки.

За програмно-реєстраційними даними у конференції взяли участь 116 учасників, з них: 18 докторів наук, 52 кандидати наук, 21 працівник практичних підрозділів, 16 ад’юнктів та аспірантів, 13 курсантів та студентів.

Секційні засідання розподілилися за дослідницькими напрямами, відповідно до проблематики конференції:

— «Проблемні питання становлення категоріального апарату та методології кримінальної розвідки»;

— «Співвідношення оперативно-розшукової діяльності та кримінальної розвідки: теорія та практика»;

— «Кримінальна розвідка у сфері охорони економічної безпеки держави»;

— «Перспективи використання кримінальної розвідки у кримінальному провадженні».

Наукові підсумки конференції були підведені на підсумковому засіданні за участю членів Правління Асоціації.

РЕКОМЕНДАЦІЇ КОНФЕРЕНЦІЇ

Враховуючи нагальну потребу суспільства в комплексному оновленні правоохоронної діяльності та формуванні проактивної моделі поліцейської діяльності, заснованої на використанні методів та засобів кримінальної розвідки учасники міжнародної науково-практичної конференції вважають за необхідне:

1. У галузі науково-дослідної діяльності:

З метою концептуального переосмислення та наукового опрацювання теоретико-прикладних проблем реалізації розвідувальної функції оперативно-розшукової діяльності вважаємо за необхідне здійснити наступний комплекс наукових досліджень, спрямованих на:

1.1. Визначення генезису та історичних закономірності формування «теорії кримінальної розвідки» як приватної теорії оперативно-розшукової діяльності, з визначенням її системи об’єкту, предмету, структури, функцій та методологічної основи: науковий інструментарій, теоретичні категорії, мова , система принципів.

1.2. Виокремлення проблем та напрямів щодо визначення та формування парадигми-концепції – стратегії та тактики кримінальної розвідки.

1.3. Обгрунтування теоретико-правових, наукових, моральних, етичних та психологічних основ здійснення кримінальної розвідки.

1.4. Вивчення позитивного досвіду розвідувальної діяльності правоохоронних органів розвинутих країн світу з метою запровадження сучасних новацій щодо підвищення ефективності кримінальної розвідки, використання сучасних розвідувальних методів та засобів, дотримання прав і свобод людини і громадянина.

1.5. Розробку організаційно-тактичних та методичних засад здійснення кримінальної розвідки на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

2. Організаційні заходи:

2.1. Створити гнучку систему координації та взаємодії НПУ, СБУ, СВР, ГУР МО, підрозділів фінансових розслідувань Державної фіскальної служби, та інших правоохоронних органів між собою з метою обміну розвідувальною інформацією для вирішення завдань кримінальної розвідки, обґрунтувати та визначити можливість введення в правоохоронних органах координуючих структур (офіцерів, груп зв`язку) за напрямками кримінальної розвідки.

2.2. З метою покращення інформаційно-аналітичного забезпечення кримінальної розвідки Національної поліції науково обґрунтувати та розробити на грунті інноваційних підходів використання інформаційних і телекомунікаційних сучасних технологій, методичні рекомендації щодо переорієнтації інформаційно-довідкової роботи у розвідувально-аналітичну з метою прогнозування тенденцій криміналізації суспільства, оцінювання ризиків, ступеня небезпеки та масштабів на регіональному, національному та міжнародному рівнях, а також зниження рівня латентності злочинів..

2.3. Створити нові або удосконалити існуючі електронні інформаційно-пошукові системи та програмне забезпечення для пошуку розвідувальної інформації за напрямками кримінальної розвідки.

2.4. З метою підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі кримінальної розвідки розробити та запровадити у навчальний процес ВНЗ із спеціальними умовами навчання МВС України навчальні дисципліни «Кримінальний аналіз (кримінальна розвідка)», «Основи оперативно-технічного документування», «Основи комп’ютерної розвідки», «Аналітична робота в ОРД».

2.5. Для формування сучасної методичної бази кримінальної розвідки створити міжвідомчий творчий колектив з метою підготовки методичних рекомендацій та довідкових видань щодо здійснення розвідувально-пошукових заходів підрозділами Національної поліції, формування інформаційних баз з можливістю їх використання для підготовки аналітичних оглядів та матеріалів кримінальної розвідки під час формування стратегій протидії злочинності, а також для вирішення задач конкретних кримінальних проваджень.

2.6. На основі вивчення передового досвіду поліцейської розвідувальної діяльності правоохоронних та спеціальних органів зарубіжних країн визнати необхідним розроблення індикаторів (показників) ефективності діяльності оперативних підрозділів в частині реалізації розвідувальної функції.

2.7. Доповіді учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Кримінальна розвідка: методологія, законодавство, зарубіжний досвід» рекомендувати до друку в окремому збірнику матеріалів.

3. У законотворчій сфері:

З метою приведення чинного законодавства, відомчих нормативно-правових актів у сфері кримінальної розвідки у відповідність до світових стандартів забезпечення прав і свобод людини, силами науковців та фахівців необхідно:

3.1. На основі переосмислення та наукового опрацювання в частині реалізації розвідувальної функції ОРД внести пропозиції щодо змін та доповнень до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та відомчих нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність оперативних підрозділів.

За матеріалами міжнародної науково-практичної конференції «Кримінальна розвідка: методологія, законодавство, зарубіжний досвід» видано збірник тез, у якому висвітлено результати наукових досліджень учасників даного заходу. Учасники конференції отримали відповідні сертифікати.

Члени Асоціації взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічна безпека України: стан, проблеми та перспективи».

У роботі конференції, яка проходила у Львівському державному університеті внутрішніх справ, взяли участь науковці провідних вищих навчальних закладів зі Львова, Києва, Одеси, Тернополя.

«Проблема економічної безпеки в нашій державі, на жаль, не перестає бути актуальною. Ми розуміємо, що наразі гостро стоїть питання рейтингу нашої країни як держави  з високим рівнем корупції, з високим рівнем тіньової економіки та іншими показниками, що викликають занепокоєння як серед громадян України, так і серед світової спільноти», — зазначив у вступному слові перший проректор ЛьвДУВС кандидат юридичних наук, доцент Роман Благута.

Доповіді присутніх науковців торкались багатьох аспектів економіки, безпеки та перспектив розвитку. Так, професор кафедри адміністративної діяльності ОВС та економічної безпеки ОДУВС кандидат юридичних наук, доцент, підполковник поліції Максим Корнієнко в рамках пленарного засідання представив присутнім доповідь на тему «Спірні питання кримінальної відповідальності за фальсифікацію фінансових документів».

Head of the Department of Administrative Activities of the Internal Affairs Department and Economic Security of the Department of Internal Affairs, Candidate of Law, Associate Professor, Police Lieutenant Colonel Artem Shelekhov, delivered a report "Regarding the subjects of counteraction to the investigation of fraud."

За підсумками проведення конференції спільні пропозиції будуть скеровані до органів державної влади, МВС України, аби розробити систему ефективних заходів забезпечення державної безпеки України, зокрема економічної.

Вийшла друком методична розробка доктора юридичних наук, професора Саакяна М.Б.

«Попередження та розкриття злочинів, що вчиняються особами ромської національності»: методичні рекомендації / М. Б. Саакян. – Одеса: ОДУВС, 2016. – 44 с.

В методичних рекомендаціях розглянуті питання щодо світових проблем етнічної злочинності; проаналізовано історія та етнографія ромів; надано кримінологічну характеристику етнічних злочинних груп з осіб ромської національності. Детально викладено специфіку попередження та розкриття злочинів, скоєних особами ромської національності, а також особливості використання негласних працівників у протидії злочинам, вчиненим особами ромської національності.

Методичні рекомендації будуть корисними для працівників оперативних підрозділів Національної поліції, курсантів та викладачів навчальних закладів МВС України.

Рішенням Комітету з присудження Премії імені Ярослава Мудрого в номінації «За видатні досягнення в науково-дослідницькій діяльності з правознавства» лауреатом Премії 2015 року визнано члена Правління Асоціації

ОРЛОВА
Юрія Юрійовича

доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника

Правління Асоціації науковців та фахівців у сфері оперативно-розшукової діяльності щиро вітає лауреата, бажає міцного здоров’я та нових наукових звершень!

Члени Асоціації взяли участь у акції «Подаруй бібліотеці книгу», яка проходить під егідою 55-річчя з дня заснування Донецького юридичного інституту.

До бібліотеки Донецького юридичного інституту надійшли книги із особистої бібліотеки голови Асоціації доктора юридичних наук, професора Користіна О.Є., заступника голови Асоціації, кандидата юридичних наук, доцента Албула Сергія Володимировича, члена Правління Асоціації,доктора юридичних наук, старшого наукового співробітника Тарасенка Р.В., члена Асоціації, кандидата юридичних наук, доцента Холостенка А.В.

Членами Асоціації було підібрано та передано до бібліотеки вишу наукову літературу, яка стане в нагоді як студентам, так і науковцям Донецького юридичного інституту МВС України та сприятиме якісній освіті. Керівництво ДЮІ виразило щиру вдячність від імені студентів, науково-викладацького складу, всіх працівників вишу.

Надані видання гідно поповнили фонд загальної бібліотеки Донецького юридичного інституту і будуть корисними всім, хто цікавиться сучасною юриспруденцією, — йдеться у повідомленні на офіційному сайті Донецького юридичного інституту МВС України.

В Одеському державному університеті внутрішніх справ пройшла презентація нової монографії видатного вітчизняного науковця – Члена Всеукраїнської асоціації науковців та фахівців у сфері оперативно-розшукової діяльності, провідного наукового співробітника Науково-дослідної лабораторії з проблемних питань правоохоронної діяльності Одеського державного університету внутрішніх справ доктора юридичних наук, професора, генерал-майора міліції у відставці Водька Миколи Петровича – «Формування політики протидії кримінальним правопорушенням в Україні (оперативно-розшуковий аспект).
 

Відкриваючи захід, заступник голови Асоціації кандидат юридичних наук, доцент Сергій Албул зазначив, що у сучасних умовах кримінальна політика виробляється як результат компромісу позицій усіх гілок влади, громадськості щодо розроблення конкретних заходів у протидії злочинності. Сьогодні, вітчизняні реалії потребують формування якісно нової політики протидії кримінальним правопорушенням. Багато в чому формуванню напрямів такої політики сприятиме наукові розробки сучасних дослідників.

У презентації взяли участь члени Всеукраїнської асоціації науковців та фахівців у сфері оперативно-розшукової діяльності, науково-педагогічний склад кафедр оперативно-розшукової діяльності, кримінального процесу, криміналістики, судової медицина та психіатрії Одеського державного університету внутрішніх справ.

Почесними гостями стали заступник начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області генерал поліції третього рангу Присяжнюк В.П., завідувач кафедри криміналістики Національного університету «Одеська юридична академія» доктор юридичних наук, професор Тищенко В.В., завідувач кафедри кримінального процесу Національного університету «Одеська юридична академія» доктор юридичних наук, професор Аленін Ю.П. та представники наукових установ Одещини.

В монографії досліджуються зміст та цілі політики протидії кримінальним правопорушенням в Україні та її складовій – оперативно-розшукової політики, перспективи формування останньої в умовах введення в дію нового Кримінального процесуального кодексу України із врахуванням впровадження у правоохоронну діяльність Європейських правових стандартів і норм. Автором вносяться пропозиції з удосконалення оперативно-розшукового та кримінально-процесуального законодавства України.

Під час жвавого спілкування учасниками заходу одноголосно було зазначено, що монографія М.П. Водька буде дійсно корисною для науково-педагогічного складу, аспірантів, ад’юнктів, курсантів та студентів юридичних вищих навчальних закладів, працівників державних органів, що здійснюють оперативно-розшукову та кримінально-процесуальну діяльність.

4 квітня 2016 року секретар правління Асоціації науковців та фахівців у сфері оперативно-розшукової діяльності Руслан Тарасенко взяв участь у семінарі-тренінгу «Запровадження освітньо-наукових програм в аспірантурі та ліцензування», який був організований Міністерством освіти і науки України та Національним Еразмус+ офісом в Україні.

У семінарі взяли участь радник Міністра освіти і науки Михайло Вінницький, директор департаменту вищої освіти Олег Шаров, начальник управління ліцензування та акредитації Андрій Шевцов, заступник директора департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації Олена Воронюк, учасник Національного Еразмус+ офісу в Україні Жанна Таланова, а також представники вищих навчальних закладів та наукових установ, які відповідають за аспірантуру. Одеський державний університет внутрішніх справ представляв т.в.о. завідувача докторантури та ад’юнктури доктор юридичних наук, старший науковий співробітник, майор поліції Руслан Тарасенко.

Радник Міністра Михайло Вінницький у вступному слові зазначив, що необхідність реформування аспірантури в українських вищих навчальних закладах обумовлена низкою факторів. Такі фактори, як жорстка прив’язка до шифру спеціальності, обмеження аспіранта єдиним науковим керівником, надання переваги для публікацій у журналах з переліку Вищої атестаційної колегії, на думку радника Міністра, наразі не сприяють інтеграції молодих науковців у світову наукову спільноту. Михайло Вінницький зауважив, що європейською тенденцією є структуровані програми, спрямовані на розвиток компетенцій захисника.

Заступник директора департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації Олена Воронюк пояснила аспекти щодо підготовки аспірантів, ад’юнктів, докторантів, що здійснюється вищими навчальними закладами та науковими установами, започаткованої до набрання чинності нової постанови. Вона зазначила, що ті аспіранти та докторанти, які бажають отримати ступінь кандидата або доктора наук, завершать своє навчання в аспірантурі у 2019 році, здобувачі наукового ступеня – у 2020 році.

Окрім того, Олена Воронюк зазначила ключові зміни, які будуть впроваджені з новим порядком підготовки доктора філософії та доктора наук. Зокрема, підготовка доктора філософії здійснюється в аспірантурі, яка включає у себе денну, вечірню та заочну (дистанційну) форми навчання, а також поза аспірантурою – для здобувачів, які поєднують наукову та науково-педагогічну діяльність. Підготовка доктора наук здійснюється тільки за денною формою навчання або шляхом самостійної підготовки дисертаційного дослідження. Також змінюється термін навчання в аспірантурі, ад’юнктурі денної, вечірньої та заочної форми навчання – 4 роки. Для підготовки і перебування в докторантурі цей термін складає 2 роки.

Як повідомила Олена Воронюк, нова постанова також дозволить покращити матеріальний стан аспірантів. У порядку підготовки доктора філософії передбачено, що аспірант або докторант, який захистився до закінчення терміну підготовки, має право за власним бажанням та вибором отримати одноразову виплату у сумі залишку стипендії, передбаченої у бюджеті вищого навчального закладу, отримати оплачувану відпустку на строк, що залишився, або, у випадку, якщо аспірант чи докторант залишається працювати у тому ж ВНЗ, сума залишку від стипендії може бути зарахована йому як щорічна надбавка до заробітної плати.

За результатами семінару учасниками було напрацьовано низку рекомендацій щодо впровадження освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії та докторів наук на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти за певною спеціальністю. Окрім того, учасники семінару відповіли на запитання від представників ВНЗ та наукових установ.

Саме за такою тематикою 4 квітня 2016 року Міністерством освіти і науки України був організований тренінг для науково-педагогічних, наукових працівників та аспірантів, який проходив на базі Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова. Тренінг проводився за підтримки Офісу Програми імені Фулбрайта в Україні.

Активну участь у тренінгу взяли члени Асоціації науковців та фахівців у сфері оперативно-розшукової діяльності.

На початку заходу з привітальним словом виступив представник програми Фулбрайт-Клінтон Алексіс Рамос, який закцентував увагу на корисності даного заходу для професійного розвитку кожного науковця. Останнім було наголошено на присутності на тренінгу представників Міністерства освіти і науки України та Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації.

Із доповіддю на тему «Як та чому необхідно публікуватися в міжнародних виданнях?» виступила стипендіат програми Фулбрайт з лідерства та розширення прав і можливостей Мішель Васкес, яка зазначила, що для того, щоб наукова стаття опублікувалася в зарубіжному журналі, вона має бути оригінальною, інноваційною, основаною на достатніх дослідженнях та містити якісні посилання на літературу. Дуже важливо також навчитися визначати якісний зарубіжний журнал.

Окремо було зауважено на критиці наукової статті, яку необхідно сприймати як нормальне явище. «Адже, люди, які критикують, «піклуються» про Вас. Вони вказують на Ваші помилки, видаляючи які, Ви вдосконалюєтесь. Шукайте людей, які будуть критикувати Ваші наукові праці», — наголосила спікер. Не менш цікавою була доповідь співробітника Департаменту США Тадей Макклеарлі «Академічне письмо».

Перш за все, він зазначив, що під плагіатом варто розуміти будь-яке словосполучення, речення, яке запозичив автор без посилання на офіційне джерело. Існує три різновиди плагіату: 1) текст, переписаний слово в слово; 2) текст переписано частково, використовуючи деінде свої власні слова; 3) текст викладено своїми словами, проте ідея (концепція) залишається запозиченою. Також, спікер додав, що до плагіату відноситься переказ чиєїсь ідеї, навіть якщо декілька слів замінено або переставлено. Заслуговують на увагу наведені у доповіді 10 причин, чому не приймається наукова стаття до міжнародного рецензованого видання:

1) назва статті не відповідає змісту;

2) мета дослідження залишається не з’ясованою або розходиться з методами дослідження;

3) методи дослідження не співпадають з отриманими результатами;

4) наявність граматичних або лексичних помилок в науковій статті;

5) текст статті викладено не в науковому стилі;

6) прослідковується відхилення від предмета дослідження;

7) наведені дані застаріли;

8) наявність плагіату;

9) порушена структура статті;

10) локальні результати дослідження не мають логічного зв’язку з кінцевими висновками.

Наприкінці доповіді Тадей Макклеарлі визначив алгоритм дій перед написанням наукової статті, який складається з відповідей на запитання: «Що я знаю по цій темі?», «Чому ця тема так важлива?», «Як це зробити?», «Які дослідження вже проводились по цій темі?», «Які результати отримано під час проведення дослідження по цій темі?». З приводу не менш важливого питання щодо перекладу наукової статті на іноземну мову спікер відмітив веб-сайт https://lang-8.com/, за допомогою якого автор має можливість написати статтю на іноземній мові на будь-якому рівні володіння нею, відправити на вказаний сайт, де носії іноземної мови безкоштовно виправлять помилки і відправлять статтю назад.

Під час доповіді «Дорожня карта для публікації та максимізація ваших шансів на публікацію» аспірант програми Фулбрайт Натан Пікетт вказав на деякі веб-сайти, які будуть у нагоді для кожного науковця, а саме https://www.h-net.org,http://www.lsoft.com/catalist.html (для пошуку зарубіжних журналів),http://gen.lib.rus.ec (для пошуку книг), https://sci-hub.io (для пошуку наукових статей),www.scimagojr.com/journalrank.php (для пошуку журналу за напрямами),http://www.journalmetrics.com (для пошуку спеціальних журналів) тощо.

Водночас, спікером було детально зупинено на безпосередньому виборі міжнародного рецензованого журналу. Так, Натан Пікетт надав такі поради з цього приводу:

1) ознайомитися з рядом статей обраного журналу за останні кілька років;

2) поспілкуватися з колегами, може хто з них там вже публікувався;

3) продивитися статті журналу та індекс їх цитування;

4) обрати стиль написання статті, визначитися із назвою;

5) визначити ключові слова та анотацію до статті;

6) з’ясувати актуальність обраної теми;

7) враховувати, що дуже великий або дуже маленький обсяг – це погано;

8) визначити, чи зрозумілою є структура статті;

9) визначити, чи зрозумілими є речення в статті;

10) користуйтеся «правильними» джерелами, адже багато-хто з зарубіжних редакторів, в разі знаходження плагіату у статті, робить відповідну позначку у базі. Це також стосується і строків подачі статті, тому варто їх притримуватися. Також, спікер додав, що не рекомендується відправляти одну й ту саму статтю до одного й того ж зарубіжного журналу.

Тетяна Ярошенко, Президент Українського об’єднання випускників Асоціації науковців Фулбрайта, виступила із доповіддю «Наукова комунікація», під якою запропонувала розуміти «реєстрацію» нової ідеї чи дослідження, «сертифікацію» якості дослідження, інформування про дослідження та його результати (через публікацію в науковому журналі), «архівування» результатів дослідження для майбутніх доступів та використань.

Спікер зазначила, що на сьогодні наука перетворюється на змагання за кількістю публікацій, цитувань, зростанням бібліометричних показників (індекс Гірша та ін.). Проте залишаються відкритими питання «Які напрями дослідження є актуальними?», «Чи не збираємося ми винаходити колесо?», «Хто фінансує подібні дослідження?», «Як знайти колег-науковців?», «Які є наукові журнали у даній тематиці?», «Які з цих журналів є найвпливовішими?» тощо. Знайти відповіді на ці та інші питання спікер закликала за допомогою найавторитетніших баз даних наукової літератури, що оснащені інструментарієм для відстеження та аналізу цитованості наукових робіт — Web of Science та Scopus. Саме за допомогою цих наукометричних баз даних є можливість виявляти передові журнали, конференції згідно конкретної вузької галузі, сильні сторони університету, перспективних молодих вчених, напрямки для налагодження продуктивної співпраці.

На сьогодні, як зазначила Тетяна Ярошенко, кожному науковцю також варто подбати про свій id – унікальний ідентифікатор авторів-науковців, який вирішує проблему вірного розпізнавання документів конкретного автора. Отримати id можна шляхом реєстрації на веб-сайті http://orcid.org. Безпосередньо для університетів спікер порадила розвивати власні наукові журнали, які індексуються базами даних WoS та Scopus.

Продовжуючи тему «Наукова комунікація» Ірина Тихонкова, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, відмітила, що публікація в виданнях, які індексуються базами даних WoS та Scopus, надає науковцю репутацію, збільшення читацької аудиторії, пошук партнерів, грантів, монетизовані бонуси від керівництва. Водночас, спікер підкреслила, що кожен вчений повинен мати один профіль в Scopus, профіль ResearcherID, профіль GoogleScholar, профіль researchgate.net, профіль ORCID.

Під час своєї доповіді Іриною Тихонковою було зупинено також на вимогах до наукових журналів. Так, на її думку, «якісні» наукові журнали не можуть вимагати по дві рецензії на наукову статтю, тому варто замінити рецензії на відгуки. По-друге, редколегія журналу має включати в себе хоча б одного зарубіжного науковця. По-третє, науковий журнал буде індексуватися лише тоді, коли на його веб-сайті кожна стаття буде розміщатися окремо у форматі pdf.

По завершенню тренінга відбулася загальна дискусія між учасниками заходу.

В Одеському державному університеті внутрішніх справ відбулося урочисте вручення членам Асоціації сертифікатів Європейської поліцейської програми обміну під патронатом Європейського поліцейського коледжу (CEPOL).

Так, кандидат юридичних наук, доцент, підполковник поліції Андрій Холостенко у період з 12 до 17 липня 2015 року відвідав місто Рига (Республіка Латвія), де брав участь у зустрічі, присвяченій «Зовнішнім проявам у сферах свободи, безпеки та правосуддя». Програма даного заходу передбачала двосторонній обмін старшими офіцерами поліції, експертами, поліцейськими інструкторами, вченими, представниками інших правоохоронних органів і посадовими особами із потенційних країн-кандидатів та Східних країн-партнерів.

У ході офіційного візиту здійснювалося ознайомлення з роботою правоохоронних органів Європейських країн, розслідуванням кримінальних справ, специфікою виявлення корупційних злочинів, а також результатами іноземних наукових досліджень у галузі антикорупційної діяльності.

Під час урочистостей заступник голови Асоціації кандидат юридичних наук, доцент, полковник поліції Сергій Албул висловив сподівання на продовження тісної співпраці з Європейським поліцейським коледжем (CEPOL) у майбутньому.